Ви знаходитесь тут:
Головна
Сторінка медичної сестри

ЧАС ОБИРАТИ ЗДОРОВ'Я

ПРОФІЛАКТИКА ОНКОЗАХВОРЮВАНЬ

Сьогодні людина найбільше боїться стикнутися з онкологічним захворюванням у своєму житті. І ці страхи цілком обґрунтовані, адже онкологія - друга за частотою причина смерті після серцево-судинних захворювань
На жаль, неможливо повністю захистити себе і своїх близьких від цієї хвороби, але існує ефективна профілактика раку, яка дає змогу звести ризик захворювання до мінімуму.

Злоякісні новоутвоення є однією з найнебезпечніших медико-біологічних і соціально-економічних проблем. Захворюваність і смертність від раку постійно зростають у зв’язку з несприятливою екологічною ситуацією та значним старінням населення.

Рак – злоякісна пухлина. При цьому захворюванні на шкірі, слизових оболонках або в органах людини починається безперервний поділ епітеліальних клітин. Пухлина швидко збільшується у різних напрямках до значних розмірів, вражаючи здорову тканину органа. Продукти розпаду пухлини всмоктуються у кров, поступово отруюючи і виснажуючи організм.

Як виникає рак?

Він виникає в осіб обох статей різного віку. Причини захворювання можуть бути різними. Захворювання розвивається приховано, здебільшого без болю, без підвищення температури; різні за будовою злоякісні пухлини можуть виникати у різних органах і тканинах. Вилікувавши первинну пухлину, іноді не вдається запобігти поділові занесених віддалених клітин (так званих метастазів). Будь-яке хронічне запальне захворювання саме не переходить у рак, але підсилює вплив тих пухлинотворних речовин, які потрапляють до організму ззовні або утворюються за несприятливих умов у самому організмі. Особливо небезпечними чинниками при наявності тривалого хронічного захворювання дихальних шляхів є тютюновий дим, забруднене повітря. Однак вчені поки що не можуть дати вичерпну відповідь на питання про причини виникнення онкозахворювань.

Які умови сприяють виникненню раку?

Відомо чимало прикладів, які свідчать про дію різних зовнішніх чинників (хімічних, фізичних, біологічних) на виникнення різних злоякісних пухлин у тварин і людини. Ці чинники отримали назву канцерогенних, тобто породжуючих рак. Виникнення пухлин залежить від їхньої кількості і тривалості діяння. Однак важливо пам’ятати, що пухлини у людини можуть бути викликані рентгенівським промінням, різними радіактивними препаратами, а також дією ультрафіолетового проміння; а у тварин – вірусами.

Які симптоми можуть свідчити про початок онкозахворювання?

Хвороба підступна тим, що від початку свого виникнення протікає без симптомів, непомітно для людини. Ті ж симптоми, які з’являються з початку захворювання, не настільки значні, щоб хворий одразу звернув на них увагу. В більшості випадків людина не відчуває болю, однак це є головним симптомом, який повинен привести її до лікаря. Інші початкові симптоми – незначні виділення, втома, зміна апетиту, невеликий хронічний кашель, блідість шкіри обличчя, які не особливо турбують хворих. Не підозрюючи поганого, вони з ними спокійно “миряться”, задавнюючи тим самим хворобу. Тому важливо, щоб кожна людина, навіть та, яка вважає себе цілком здоровою, усвідомила необхідність, хоча б один раз на рік приходити до лікаря на обстеження.

Які чинники сприяють розвиткові онкозахворювань?

• Неправильне харчування – частка цього чинника становить 30-35 %. Найнебезпечнішими є продукти з великою кількістю ненасичених жирних кислот – сало, жирне м’ясо, жир, висококонцентроване молоко, вершки, сметана.

• Куріння. Його частка серед причин появи раку – 30-32 %. Це найхарактерніший чинник виникнення раку дихальних шляхів.

• Вірусна інфекція перебуває на третьому місці серед причин пухлинного процесу – 10 %.

• Виробничі канцерогени, довкілля. Частка цього чинника 6 %. Канцерогенними токсинами є нітрозолосполуки, миш’як, азбест, парафін, анілін, поліхлорвініл. Небезпечним є кількаразове смаження на одній і тій же олії, а також вживання копченостей.

• Алкоголь. Його частка – 3-4 %. Надлишкове вживання алкоголю спричиняє гепатит, цироз печінки, виразку шлунка, психічні розлади. Алкоголь виснажує захисні функції організму, тому у разі виникнення злоякісного процесу на клітковому рівні організм не в змозі чинити опір хворобі.

• Спадковість. Цьому чиннику належить 2 %.

• Ультрафіолетове іонізуюче опромінення є причиною 1 % онкозахворювань. Погіршення екології, зміни товщини атмосфери стають наслідком зростання ультрафіолетового випромінення. Тому варто пам’ятати про шкідливість засмагання в період найбільшої сонячної активності – з 11 до 17 години. Іонізуюче випромінення спостерігається на територіях, де розташовані уранові копальні, при аваріях на атомних електростанціях або під час випробування атомної зброї.

Як запобігти злоякісним пухлинам?

Видатний вчений О. Богомолець вважав, що рак не може виникнути у здоровому організмі. Тому боротьба проти раку – це боротьба за здоровий організм, а для цього необхідно:

• Відмовитись від шкідливих звичок куріння, вживання алкоголю тощо.

• Більше споживати овочів та фруктів. Підвищувати фізичну активність. Обмежити споживання тваринних жирів.

• Уникати негативного впливу виробничих канцерогенів.

• Негайно звернутися до лікаря при виявленні виразки у ротовій порожнині, змін у стані родимки, появі на шкірі вузла, який зростає, ущільнення у грудних залозах, змін у формі соска чи виділень з нього.

• Звертатися до лікаря при появі постійного кашлю, захриплості голосу, мінівипорожнень чи сечовипускання.

• Регулярно робити мазки з шийки матки для цитологічного аналізу, обстежувати молочні залози у лікаря, проводити їхнє самообстеження. А після 50 років регулярно робити мамографію.

• Уникати підвищеного сонячного опромінення.

Дотримання цих порад дозволить на 80 % зменшити ризик онкозахворювання

УСЕ ПРО ВІЛ

ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), довготривалого переживання (персистенції) ВІЛ в лімфоцитах, макрофагах та клітинах нервової тканини. Хвороба характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, в разі відсутності ефективної терапії, закінчується смертю хворого.

ВІЛ передається:

Через кров - при потрапляння крові чи інших біологічних рідин, що містять кров (сперма, виділення піхви, грудне молоко) від ВІЛ-інфікованої особи до здорової людини. Найчастіше цей шлях реалізується при ін’єкційному введенні наркотичних речовин брудними шприцами та голками, що вже використовувались іншими особами.
Статевим шляхом - підчас незахищених статевих стосунків, незалежно від того чи це вагінальний, оральний чи анальний секс.
Внаслідок передачі вірусу від інфікованої ВІЛ матері до її дитини підчас вагітності, пологів та годуванні груддю. Ризик інфікування зростає під час годування дитини груддю, при важкому перебігу хвороби у матері та складних пологах.

ВІЛ не передається:

При спільному користуванні побутовими речами, посудом, роботі в одному приміщенні
У лазні та сауні
Підчас поцілунків
Обіймах та рукостисканні
При чханні та кашлі
Через поручні, дверні ручки, столи, стільці
При укусах комарів чи інших комах.

Після інфікування вірус починає швидко розмножуватись, вражає різні клітини, органи та системи організму. Через 6-8 тижнів у третини інфікованих розвивається гостра ВІЛ-інфекція, яка протікає у формі лихоманки зі слабкістю, підвищенням температури, болях в суглобах, як це часто спостерігається при ГРЗ, у інших - цей період проходить непомітно. Через 1,5-3 місяці після інфікування в крові інфікованої людини з’являються антитіла до ВІЛ, на виявленні яких ґрунтується діагностика ВІЛ-інфекції. Період, що проходить від часу інфікування до формування антитіл до ВІЛ, називають «сероконверсіонним або діагностичним вікном».

Після закінчення гострої стадії ВІЛ-інфекції розвивається безсимптомний період, який триває 8-10-12 років: здебільшого людина відчуває себе здоровою, веде звичайний спосіб життя, хоча періодично збільшуються лімфовузли, часто з’являються простудні захворювання. Такі люди є носіями ВІЛ і являють найбільшу загрозу для своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці, не можуть бути донорами крові і органів. Вірус, що знаходиться весь цей час в організмі, постійно вражає клітини імунної системи, так звані СД4 лімфоцити, які захищають організм від вторгнення мікроорганізмів ( бактерій, вірусів, грибків і т.ін.). В здоровому організмі їх кількість становить 1000 в мл. крові. Кожного року кількість СД4 в крові ВІЛ-інфікованого зменшується в середньому на 50 клітин, і коли їх кількість падає до 300-200 і нижче порушується система імунного захисту і розвиваються захворювання, спричинені збудниками різних інфекцій, які в практиці ВІЛ-інфекції/СНІДу мають назву опортуністичних інфекцій. Людина погано себе почуває, відзначає схуднення, слабкість, стомлюваність. Ця стадія хвороби називається СНІД і проявами його можуть бути герметична інфекція ( насамперед оперізуючий герпес), грибкові ураження шкіри і слизових оболонок, активується або первинно розвивається туберкульоз.

Головним важелем у попередженні поширення ВІЛ-інфекції в країні є дотримання здорового способу життя, відмова від ризикованої щодо інфікування ВІЛ поведінки, насамперед вживання наркотиків, обов’язкове використання при статевих контактах засобів індивідуального захисту – презервативів. Свідоме ставлення до свого здоров’я забезпечить захист від СНІДу.

Туберкульоз сьогодні - це небезпека, яка стосується кожного

ТУБЕРКУЛЬОЗ - це хроничне інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерії туберкульозу, або палички Коха. Туберкульоз, у більшості випадків, уражає легені, але захворювання може ушкодити будь-який орган, наприклад: нирки, хребет, мозок, лімфатичні вузли, кишечник, шкірні покриви, тощо.

ФАКТОРИ, що сприяють захворюванню на туберкульоз:
- несприятливі соціальні та екологічні умови життя;
- неповноцінне харчування;
- алкоголізм, куріння, наркоманія;
- стреси;
- наявність супутніх захворювань (діабету, виразкової хвороби шлунка або 12-палої кишки, захворювань легенів) та ін.;
- зниження імунітету.

ДЖЕРЕЛО ІНФЕКЦІЇ - хвора людина, сільськогосподарські тварини.

ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ:
- повітряно - крапельний - найпоширеніший шлях зараження (95%), хворий туберкульозом виділяє мікобактерії в навколишнє середовище при кашлі, розмові, чханні;
- харчовий - вживання в їжу харчових продуктів від тварин хворих на туберкульоз інфікованої їжі;
- контактно - побутовий - через пошкоджену шкіру і слизові оболонки.

ОЗНАКИ захворювання, при яких необхідно звертатись до лікаря:
- швидка стомлюваність, загальна слабкість;
- втрата апетиту;
- задишка при невеликих фізичних навантаженнях;
- тривалий кашель і підвищення температури тіла до 37,0 - 37,5 0 С;
- пітливість (особливо вночі), втрата ваги та ін.
Тривалий час туберкульоз може протікати непомітно для хворого і маскуватись під ГРВІ, бронхітом, запаленням легенів і т. п.

ПРОФІЛАКТИКА туберкульозу:
Щеплення для профілактики туберкульозу вакциною БЦЖ проводиться в пологовому будинку на 3-5 день, ревакцинація - у 7 років.
Флюорографію грудної клітки необхідно проводити дорослим щорічно, що дозволяє, крім туберкульозу, своєчасно виявити іншу патологію легень, серця, онкологічні та професійні захворювання.

- Дотримуйтесь здорового способу життя.
- Дотримуйтесь правил особистої гігієни.
- Загартовуйте організм, повноцінно харчуйтеся, зміцнюйте імунітет.
- Не займайтесь самолікуванням.

Своєчасно виявлений туберкульоз при рано розпочатому лікуванні виліковується! Негайно звертатися до лікаря при виявленні симптомів, підозрілих на туберкульоз. Пам’ятайте! Ваше здоров’я – у ваших руках!